Hавіны-рыфмаванкі на ТУТ-бай
Добавление сообщений к этой теме для
незарегистрированных пользователей невозможно
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Над балОтамі туман сцелецца над імхОм дрыгОткім.
Тут не з кУжалю сцежкі вЫсланы - асакОй сухою.
З-пад багнЫ самОй туман льецца малаком халодным.
ДзікунОў ліхІх боты хлЮпаюць па крыві народнай.
Тут не гром грыміць,з неба цёмнага не маланкі блІскаюць,
Гэта вОлюшку беларускую ў балоты ўцІскваюць.
У зіпунАх сукОнных прытуліліся да лістОты мокрай,
Прытуліліся,не скарЫліся касінЕры-вОлаты.
ПрыласкАліся,не налЮбяцца больш зямлІцы гЭткай.
Малаком густым туман сцЕлецца з багнЫ на палЕткі,
Ім бы ўбАчыці Беларусь сваю незалежнай у свЕце
АддалІ жыццЁ, не скупІліся яЕ лЕпшы дзеці.
Над касцЁламі,па-над храмамі роднай Беларусі
Падняліся ўвысь і ляцЕлі ўсе чыстыя іх дУшы.
Як вясною тут касачЫ цвітуць,лОтаць і пушЫца,
Каб зямЕлькаю ды гарОтнаю вораг задушыўся.
А па вОсені на балоце тым чырваняць рубІнамі
З імхУ мЯккага кроплі іх крывІ рАзам з журавІнамі.
ЗапытАй мяне каго я люблю шчЫра і ўзаЕмна -
Беларусь маЮ незалЕжную пачуццЁм бязмЕрным.
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Яна нябачна,і што парваць яе.
Схаванае і бачнае Бог выткаў.
А чым дакажаш ты,што ён не існуе.
Valentina_Rovinskaya
постоялец
Сообщений: 147
Садзілася сонца за полем і гаем.
Да хаты даіці кароў прыганялі.
І цыркала ў вёдры з-пад рук малаком,
І ноч валаклася за бліжнім грудком
Яна аглядала гасцінцы,лагчыны.
Сядзелі на лаўцы ля плоту мужчыны.
І скрыпка стагнала ў карчме за вакном.
І песню матулька спявала над люлькай.
Спявала пра зорачкі і зайчанятка,
Спявала пра долю і пра зярнятка,
Пра кветкі-званочкі і каласок,
Пра сонца,што ў багну цмок завалок.
Яе песня лілася спакойна і чыста
Над Свіслаччу, Поразавам,Ваўкавыскам.
Яна запаўняла ў маёнтку куточкі,
І вочкі заплюшчвалі графавы дочкі.
А ноч не магла ўжо за песняй бадзяцца.
У карчме перастала гітара смяяцца.
На зямлі ўсё паснула да самага ранку
Пад простую матчыну калыханку.
Праняслася яна над Дунаем і Віслай,
Нью-ёрк пабываў у беларускай калысцы.
Песню слухалі лорды,сеньёры.мусье.
Тут ціхеньа маці спявала,а пачулі ўсе.
Я дзякую богу за роднаае слова.
З дзяцінства гаючая родная мова.
Яна ў душу льецца ,як сонечны свет.
Мне казкі расказваў па-роднаму дзед.
Мне баяла байкі бабуля-сялянка,
Матуля спявала маю калыханку.